Вольфрам Зіверс

Вольфрам Зіверс (нім. Wolfram Sievers, (*10 липня 1905, Гільдесгайм — 2 червня 1948, Ландсберг-на-Леху) — німецький політик та вчений. Один з керівників расової політики Третього рейху, генеральний секретар Аненербе (з 1935), оберфюрер СС (30 січня 1945), заступник голови керуючої ради директорів Науково-дослідної ради Рейху.

Біографія

Народився в сім'ї церковного музиканта. Відвідував школу в рідному місті, але не закінчив її — за деякими даними був відрахований за приналежність до Німецького народного союзу оборони і наступу. Вивчав історію, історію релігії та філософію в Технологічному університеті Штутгарта.

1928 приєднався до НСДАП, офіційно вступив 1929 р. (квиток № 144983).

22 листопада 1934 одружився, був син і дві дочки.

Після заснування товариства Аненербе 1935 став його генеральним секретарем і зарахований у СС (особистий № 275325). Займаючи цю посаду, тісно співпрацював з доктором Августом Хіртом. Здійснював технічну та господарську підготовку до створення дослідних лабораторій та інститутів на території концтаборів.

16 червня 1941 зарахований рядовим в резерв Військ СС. З 9 листопада 1942 року — керівник управління Аненербе в персональному штабі рейхсфюрера СС. Після закінчення Другої світової війни заарештований і 20 серпня 1947 року засуджений до смертної кари на процесі лікарів, попри заступництво свого друга Фрідріха Хільшера.

Повішений (а не розстріляний, як помилково вказується в деяких джерелах)  2 червня наступного року.

Нагороди

• Пам'ятний знак «Нюрнберг 1929»
• Шеврон старого бійця
• Спортивний знак СА в бронзі
• Імперський спортивний знак в сріблі
• Хрест «За військові заслуги» 1 класу з мечами (1944)
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шабля рейхсфюрера СС