Поліна Жемчужина

Жемчу́жина (Карпо́вська) Полі́на Семе́нівна (*28 лютого (12 березня) 1897, станція Пологи — †1 травня 1970) — партійна політична діячка. Дружина В. Молотова. Народилась на станції Пологи Олександрівського повіту Катеринославської губернії (нині місто Запорізької обл.) в сім'ї кравця-кустаря. Мала середню освіту.

Трудова діяльність

Від квітня 1911 працювала робітницею на тютюновій фабриці в м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ). У травні 1917 захворіла на туберкульоз і перебувала на утриманні сестри в м. Олександрівськ (нині м. Запоріжжя). Від квітня 1918 стала підпільним політпрацівником 16-го полку 12-ї армії Південного фронту. Протягом серпня 1919 — груд. 1920 — інструктор ЦК КП(б)У з роботи серед жінок. У січні—травні 1921 працювала завідуючою Катеринославським губернським жіночим Запорізьким відділом Міськкому КП(б). В 1921 переїхала до Москви. З червня 1921 до травня 1922 була інструктором Рогожсько-Сімоновського райкому РКП(б) Москви. Від червня 1922до червня 1925 — студентка робітничого факультету ім. Покровського, від липня 1927 — секретар осередку ВКП(б) парфумерної фабрики «Нова зоря». З серпня 1929 до вересня 1930 працювала інструктором Замоскворецького райкому ВКП(б) Москви. Від верес. 1930 — директор фабрики «Нова зоря», від березня 1932 — завідуюча трестом миловарно-парфумерної промисловості. Від липня 1936 — начальник Головного управління миловарної та парфумерно-косметичної промисловості Народного комісаріату харчової промисловості СРСР. Від жовтня 1937 — заступник наркому харчової промисловості СРСР. У січні — листопаді 1939 — нарком рибної промисловості СРСР. Від листопада 1939 до 1946 працювала начальником Головного управління текстильної промисловості Народного комісаріату місцевої промисловості РРФСР. Від жовтня 1946 — начальник Головного управління текстильно-галантерейної промисловості Міністерства легкої промисловості СРСР.

Арешт, старість і смерть

Заарештована 26 січня 1949, засуджена до 5-річного ув'язнення. 21 січня 1953 заарештована вдруге, але 23 березня 1953 звільнена. 25 березня 1953 реабілітована. Від квітня 1953 — персональний пенсіонер.

Померла у м. Москва.