Владислав Сікорський
- Дата народження:
- 20.05.1881
- Дата смерті:
- 04.07.1943
- Додаткові імена:
- Władysław Sikorski, Vladislavs Sikorskis, , Eugeniusz, Владислав Сикорский
- Категорії:
- Військова людина, Герой нації, Полководець, Прем'єр-міністр, Учасник Другої світової війни, Учасник Першої світової війни, Фізик, інженер
- Громадянство:
- поляк
- Кладовище:
- Kraków, katedra na Wawelu
Владисла́в Сіко́рський (пол. Władysław Eugeniusz Sikorski; * 20 травня 1881, Тушув Народови, Західна Галичина — † 4 липня 1943, Ґібралтар) — польський військовий і державний діяч, інженер-геодезист, генерал Війська Польського. Учасник польського самостійницького руху.
Раннє життя
Народився у Тушуві Народовому поблизу Сандомира.
Закінчив Факультет інженерії доріг і мостів Вищої політехнічної школи (ВПШ) у Львові (1909), інженер.
Перед Першою світовою війною — один із творців польських парамілітарних організацій у Галичині.
1914-1920
Під час Першої світової війни служив у польських леґіонах, що воювали на боці Центральних держав, полковник.
З осені 1918 — в армії незалежної Польщі. В українсько-польській війні 1918—1919 командир операційної групи, а потім дивізії (бої під Городком, Львовом і Чортковом),
Відзначився в польсько-радянській війні 1919—1920.
Повоєнний час
Командувач 3-ї, пізніше 5-ї армій.
У післявоєнний час обіймав найвищі посади у збройних силах і уряді країни. У 1921-1922 — шеф генерального штабу Війська Польського, у 1922-1923 — прем'єр-міністр Польщі і міністр внутрішніх справ, у 1924-1925 — міністр військових справ.
1925-1928 — командувач Львівської військової округи.
З 1926 — після перевороту Юзефа Пілсудського перейшов в опозицію до правлячого “санаційного” табору, активно виступав проти урядового курсу.
Друга світова війна
Після окупації Польщі Німеччиною та СРСР у вересні 1939 — в еміграції у Лондоні.
У 1939-1943 — прем'єр-міністр польського уряду в еміграції, згодом міністр військових справ (генеральний інспектор польської армії), головний командувач польських Збройних сил.
Після початку німецько-радянської війни підписав договір про співпрацю з СРСР, відомий як Угода Сікорського-Майського, і домігся сформування на радянській території армії з польських громадян, до складу якої входило чимало українців; пізніше армія воювала по боці західних союзників (корпус генерала Владислава Андерса).
Загибель
Після того, як генерал Сікорський дізнався про розстріл польських офіцерів в Катині, він розірвав дипломатичні відносини з СРСР і наполягав на тому, щоб Англія теж припинила відносини з СРСР.
Сікорський загинув в авіаційній катастрофі неподалік від Гібралтару. Літак упав в море через 16 секунд після старту. Разом з Сікорським в літаку знаходилась його донька і два депутати англійського парламенту та ще декілька чоловік. Сікорський повертався до Лондону після інспекції ним польських військ на Близькому Сході. Офіційне розслідування встановило, що причиною падіння літака були технічні неполадки, але деякі історики досі схиляються до версії авіакатастрофи як інструменту вбивства .
Генерал був з почестями, в присутності прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля, похований на кладовищі польських льотчиків в Ньюарку близько Ноттінгема (графство Ноттінгемшир). 17 вересня 1993 його прах був перевезений до Польщі і похований у крипті Св.Леонарда на Вавелі в Кракові.
Джерело: wikipedia.org, news.lv
немає місць
| Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 | Helena Sikorska | Дружина | ||
| 2 |  | Stanisław Głąbiński | Друг | |
| 3 |  | Franciszek Kleeberg | Друг | |
| 4 |  | Владисла́в А́ндерс | Коллега | |
| 5 |  | Marian Kukiel | Коллега, Солдат | |
| 6 |  | Юзеф Галлер | Знакомый, Подчиненный | |
| 7 |  | Winston Churchill | Знакомый | |
| 8 |  | Henryk Leon Strasburger | Подчиненный | |
| 9 |  | Zygmunt Kaczyński | Подчиненный | |
| 10 |  | Marian Seyda | Подчиненный | |
| 11 |  | Józef Lipski | Подчиненный | |
| 12 |  | Йо́сип Ста́лін | Противник | |
| 13 |  | Lenin | Противник | |
| 14 |  | Adolf Hitler | Противник | |
| 15 |  | Wjatscheslaw Molotow | Противник | |
| 16 |  | Stanisław Mackiewicz | Противник | |
| 17 |  | Ioakim Vacetis | Противник | |
| 18 |  | Czesław Główczyński | Солдат | |
| 19 |  | Michał Karaszewicz-Tokarzewski | Солдат | |
| 20 |  | Станіслав Сосабовський | Солдат | |
| 21 |  | August Emil Fieldorf | Солдат | |
| 22 |  | Леопольд Окулицкий | Солдат | |
| 23 |  | Prince Stanisław Albrecht Radziwiłł | Солдат | |
| 24 |  | Stefan Miler | Солдат | |
| 25 |  | Ю́зеф Пілсу́дський | Товариш | |
| 26 |  | Andrzej Marecki | Товариш |
14.02.1919 | The Polish-Soviet war started
The Polish–Soviet War (February 1919 – March 1921) was an armed conflict that pitted Soviet Russia and Soviet Ukraine against the Second Polish Republic and the Ukrainian People's Republic over the control of an area equivalent to today's Ukraine and parts of modern-day Belarus. Ultimately the Soviets, following on from their Westward Offensive of 1918–19, hoped to fully occupy Poland. Although united under communist leadership, Soviet Russia and Soviet Ukraine were theoretically two separate independent entities since the Soviet republics did not unite into the Soviet Union until 1922.
13.08.1920 | Wojna polsko-bolszewicka: Armia Czerwona pod wodzą marszałka Michaiła Tuchaczewskiego uderzyła na Warszawę
Bitwa warszawska (pot. cud nad Wisłą) – bitwa stoczona w dniach 13-25 sierpnia 1920 w czasie wojny polsko-bolszewickiej. Zadecydowała o zachowaniu niepodległości przez Polskę i przekreśliła plany rozprzestrzenienia rewolucji na Europę Zachodnią. Zdaniem Edgara D'Abernon była to 18. z przełomowych bitew w historii świata.
15.08.1920 | Варшавська битва
Варша́вська би́тва («Диво на Віслі», 1920) — вирішальна битва Радянсько-польської війни 1919–1921 років, у результаті якої Польща зуміла відстояти свою незалежність, завдавши поразки військам Радянської Росії.
16.08.1920 | Polish–Soviet War: The Battle of Radzymin concludes; the Soviet Red Army is forced to turn away from Warsaw
19.12.1923 | Utworzono drugi rząd Władysława Grabskiego
Drugi rząd Władysława Grabskiego – gabinet pod kierownictwem premiera Władysława Grabskiego, utworzony 19 grudnia 1923 roku po ustąpieniu rządu Wincentego Witosa. Rząd ustąpił 14 listopada 1925.
19.09.1939 | Otrās pasaules kara aizsācēji un sabiedrotie - Vācija un PSRS - uzsāk kopīgu Polijas pilsētas Ļvivas blokādi
Ļvova (Ļviva) bija viena no lielākajām Polijas pilsētām ar vienu no lielākajiem garnizoniem. Atbilstoši 1932. gada miera līgumam ar PSRS, Polija neparedzēja uzbrukumu Polijai no PSRS puses, tādēļ visi aizsardzības plāni bija orientēti Rietumu virzienā- pret Vāciju. Saņemot ziņas, ka 17. septembrī PSRS bez kara pieteikuma iebrukusi Polijas teritorijā, Ļvovas garnizona pavēlniecība nevēlējās tam ticēt un sākotnēji pavēlēja poļiem apšaudīt tikai vācu spēkus, bet uz padomju spēku tuvošanos reaģēt tikai ar brīdinājumu. Vācu spēki ģen. Langnera vadībā piedāvāja Ļvovas garnizonam padoties un pilsētu nodot vāciešiem. Ar šādu pašu ultimātu pie poļiem vērsās arī Sarkanās armijas spēku vadība - komandarms Timošenko. Poļu vadība nepiekrita, bet uzsāka brīvprātīgo mobilizāciju un gatavojās pretuzbrukumam- bet tikai Rietumu virzienā.
28.09.1939 | German–Soviet Treaty of Friendship, Cooperation and Demarcation
The German–Soviet Treaty of Friendship, Cooperation and Demarcation (also known as the German–Soviet Boundary and Friendship Treaty) was a treaty signed by Nazi Germany and the Soviet Union on September 28, 1939 after their joint invasion and occupation of Poland. It was signed by Joachim von Ribbentrop and Vyacheslav Molotov, the foreign ministers of Germany and the Soviet Union respectively. The treaty was a follow up to the Molotov–Ribbentrop Pact, which the two countries had signed on August 23, prior to their invasion of Poland and the start of World War II in Europe. Only a small portion of the treaty was publicly announced.
01.10.1939 | 1.10.1939 sabiedrotie- Vācija un PSRS notur kopīgas militārās parādes iekarotās Polijas pilsētās Ļvovā, Grodņā, Pinskā
Viena no pirmajām militārajām parādēm tika noturēta 1939.g. 22. septembrī abiem iekarotājiem satiekoties Brestā. Vēlāk, pēc Polijas pilnīgas iekarošanas abi sabiedrotie- PSRS un Vācija šo draudzību apliecinošo tradīciju praktizēja plašāk.
24.10.1939 | Otrais Pasaules karš. Parīzē nonāk Polijas zelta rezerves, kuras Polijas valdība glābj no iebrucējiem- vāciešiem un krieviem
05.03.1940 | Massaker von Katyn
15.02.1941 | Został dokonany pierwszy zrzut cichociemnych.
Pierwszy zrzut spadochronowy cichociemnych miał miejsce w nocy z 15 na 16 lutego 1941 roku w Dębowcu w powiecie cieszyńskim. Operacja lotnicza nosiła kryptonim „Adolphus”.
03.12.1941 | General Anders meets Stalin
12.09.1942 | Z rozkazu Naczelnego Wodza Polskich Sił Zbrojnych gen. Władysława Sikorskiego została utworzona Armia Polska na Wschodzie
Armia Polska na Wschodzie została utworzona na podstawie rozkazu Naczelnego Wodza PSZ, gen. broni Władysława Sikorskiego z 12 września 1942, w Iraku, Iranie i Palestynie z połączenia Wojska Polskiego na Środkowym Wschodzie i Polskich Sił Zbrojnych w ZSRR.
12.11.1942 | Otrais Pasaules karš. Sabiedroto spēki sāk cīņas par Tobruku Ziemeļāfrikā. Tās beidzas ar Sabiedroto uzvaru
26.04.1943 | Stalin breaks off relations with Polish Government in exile after Poles demand answers over Katyn
05.05.1943 | Premier RP na uchodźstwie gen. Władysław Sikorski zaapelował w przemówieniu radiowym do Polaków o pomoc powstańcom z warszawskiego getta
04.07.1943 | Gibraltar B-24 crash
The 1943 Gibraltar B-24 crash resulted in the death of an estimated sixteen people, including general Władysław Sikorski, the commander-in-chief of the Polish Army and the Prime Minister of the Polish government-in-exile. Sikorski's Liberator II crashed off Gibraltar almost immediately after takeoff, with the plane's pilot being the only survivor. While this catastrophe was ruled as an accident, several conspiracy theories continue to persist.
