Байба Індриксоне

Байба Індриксоне (латис. Baiba Indriksone; *22 лютого 1932, Рига) — радянська і латвійська акторка театру і кіно. Офіцер Ордена Трьох зірок IV ступеня (Латвія, 2007).

Біографія

Народилася 22 лютого 1932 р. Закінчила театральний факультет Латиської консерваторії (1952).

Дебютувала у кіно 1949 р. в фільмі реж. Юлія Райзмана «Райніс». Знялася у низці фільмів українських кіностудій.

Актриса Латвійського Національного театру та Ризького камерного театру. Брала участь у постановках Нового Ризького театру. Виступала із авторськими концертними програмами.

Вдова режисера Ризької кіностудії Олександра Лейманіса. Син — балетмейстер Айварс Лейманіс.

Фільмографія

• «Райніс» (1949, Абеліте)
• «До нового берега» (1955)
• «Причини та наслідки» (1956, к/м)
• «Син рибалки» (1957, Марта)
• «Сильні духом» (1967)
• «Армія „Плиски“ знову в бою» (1968, Габріелла-Велта )
• «Слуги диявола» (1970, Лене (озвучує Любов Тищенко)
• «Слуги диявола на чортовому млині» (1972, Лене (озвучує Любов Тищенко)
• «Подарунок самотній жінці» (1973)
• «У лещатах чорного раку» (1975, герцогиня (озвучує Галина Стеценко)
• «Театр» (1978, епізод)
• «Відкрита країна» (1978, мати Діми)
• «Незавершена вечеря» (1979, дружина Пера Монссона)
• «Лімузин кольору білої ночі» (1981, Оліта Спресліня)
• «Таран» (1982, коханка Роберта, хазяйка «Волги»)
• «Сад з привидом» (1983, Мірдза)
• «Політ через Атлантичний океан» (1983, француженка)
• «В зарослу канаву легко падати» (1986, директор школи)
• «Об'їзд» (1986, мати нареченої)
• «Свічка, яскрава як сонце» (1986)
• «Вікторія» (1988, мати Юханеса)
• «Тапер» (1989, епізод)

Грала у таких українських фільмах:

• «Безвісти зниклий» (1956, Жела; реж. І. Шмарук)
• «Під Золотим орлом» (1957, Норма; реж. М. Афанасьєва)
• «Круті сходи» (1957, Емілія; реж. С. Навроцький)

Література

• Kino. Riga. 1980. — Р.197.