Ельдар Рязанов
- Дата народження:
- 18.11.1927
- Дата смерті:
- 29.11.2015
- Поховання дата:
- 02.12.2015
- По батькові:
- Олександрович
- Додаткові імена:
- Eldar Rjasanow, Eldar Riazanow, Эльдар Рязанов, Eldar Ryazanov, Eldar Riazanov, Eldaras Riazanovas, Eldars Rjazanovs
- Категорії:
- , Aктор, Віршописець, Комік, Педагог, учитель, Професор, Сценарист, кінорежисер
- Кладовище:
- Der Nowodewitschi-Friedhof
Ельдар Олександрович Рязанов (рос. Эльдар Александрович Рязанов; нар. 18 листопада 1927, Самара, РСФСР, СРСР — † 30 листопада 2015, Москва, Росія) — радянський і російський кіно- і телережисер, поет. Народний артист СРСР (1984). Працював в основному у жанрі ліричної комедії, а також знімав костюмовані телефільми і екранізації літературних творів. Вів авторські програми на телебаченні, присвячені мистецтву кіно. Видав книги віршів, спогади.
У 1950 р. закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Сергія Ейзенштейна, Григорія Козінцева). Працював режисером документальних фільмів на Центральній студії документальних фільмів (ЦСДФ), з 1955 р. — режисер-постановник кіностудії «Мосфільм». Автор і ведучий телепрограм: «Кінопанорама» (1979–1986, ЦТ), «Коміки ХХ століття» (1991, РТР), «Вісім дівок, один я» (1992, ЦТ), «Розмови на свіжому повітрі» (1992–1994, ЦТ), «Білосніжка і сім гномів» (1993, REN-TV), «Непідбиті підсумки» (1994, REN-TV), «Чоловіча розмова» (1996, REN-TV), «Паризькі таємниці» (1996–1997 , REN-TV), «Поговоримо про дивацтва любові» (2004, Перший канал) та інших.
Помер в ніч на 30 листопада 2015 року від гострої серцевої недостатності.
Вибрана фільмографія
- Карнавальна ніч (1956)
- Дівчина без адреси (1957)
- Гусарська балада (1962)
- Стережись автомобіля (1966)
- Іронія долі або з легким паром (1975)
- Службовий роман (1977)
- Гараж (1979)
- Вокзал для двох (1982)
- Жорстокий романс (1984)
- Небеса обітовані (1991)
- Передбачення (1993)
- Старі шкапи (1999)
- Тихі омути (2000)
- Ключ від спальні (2003)
- Андерсен. Життя без любові (2007)
Громадська діяльність
У березні 2014 року разом з дружиною Еммою Абайдулліною та понад 200 іншими російськими кінематографістами Ельдар Рязанов підписався під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній пропаганді Кремля, яку поширюють провладні ЗМІ та проти російської військової інтервенції в Україну[2].
Призи та нагороди
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (3 липня 2008).
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (20 червня 1996).
- Два ордени Трудового Червоного Прапора (1969, 1977).
- Орден Дружби народів (1987).
- Орден Мистецтв і літератури (Франція) .
- Кавалер ордена Почесного легіону (Франція, 1998).
- Кавалер Золотого Почесного знаку «Суспільне визнання» (1999).
- Державна премія СРСР (1977, за фільм «Іронія долі, або З легким паром!»).
- Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1979, за фільм «Службовий роман»).
- Премія «Ніка» в номінації «Краща режисура» за 1991 рік, фільм «Небеса обітовані».
- Премія «Ніка» в номінації «Кращий ігровий фільм» за 1991 рік, фільм «Небеса обітовані».
- Премія «Ніка» в номінації «Честь і гідність» за 2006 рік.
- Премія «Тріумф» (2006).
- Премія «ТЕФІ» (Спец. приз, 1997).
- МКФ в Канні (Приз за д/ф «Острів Сахалін», 1955).
- МКФ в Единбурзі (Диплом, фільм «Карнавальна ніч», 1957).
- ВКФ у номінації «Перший приз серед комедій» за 1958 рік.
- ВКФ (Друга премія по розділу художніх фільмів, фільм «Карнавальна ніч», 1958).
- МКФ комедійних фільмів у Відні (Диплом журі, фільм «Гусарська балада», 1963).
- МКФ в Сіднеї (Диплом, фільм «Стережись автомобіля», 1966).
- МКФ в Единбурзі (Диплом, фільм «Стережись автомобіля», 1966).
- МКФ в Мельбурні (Почесний диплом, фільм «Стережись автомобіля», 1967).
- ВКФ (Спец. приз «За внесок у розвиток радянської кінокомедії», 1983).
- ВКФ (Приз за кращу режисуру, фільм «Вокзал для двох» , 1983).
- Приз критики кращому зарубіжному фільму року в Польщі (Приз «Варшавська сирена», фільм «Вокзал для двох», 1984).
- МКФ в Делі (Гран-прі «Золотий павич», фільм «Жорстокий романс», 1985).
- МКФ в Мадриді (Гран-прі, фільм «Небеса обітовані» , 1992).
- КФ «Віват кіно Росії!» В Санкт-Петербурзі (Гран-прі, фільм «Старі шкапи», 2000).
- ОКФ «Кіношок» в Анапі (Гран-прі «Золота лоза» за кращий повнометражний ігровий фільм, фільм «Тихі вири», 2000).
- КФ російських фільмів в Онфлері (Гран-прі, фільм «Старі шкапи», 2001).
- КФ «Віват кіно Росії!» В Санкт-Петербурзі (Гран-прі, фільм «Ключ від спальні», 2003).
- КФ «Московська прем'єра» (Другий приз, фільм «Ключ від спальні», 2003).
- ОРКФ у Сочі «Кінотавр» (Приз Президентської ради, фільм «Ключ від спальні», 2003).
- Царськосільська мистецька премія (2005).
- КФ «Віват кіно Росії!» В Санкт-Петербурзі (Гран-прі, Приз преси, фільм «Андерсен. Життя без любові», 2007).
- КФ «Московська прем'єра» (Приз «За внесок у московське кіно, створення екранного образу нашої столиці, служіння її красі протягом 50 років професійної кінематографічної діяльності», 2007).
- РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Гран-прі «Гранатовий браслет», фільм «Андерсен. Життя без любові», 2007).
- Відзнака «За заслуги перед Москвою» (2007).
- Орден Честі (Грузія, 2008).
- 17-й МКФ «Золотий Витязь» (Золота медаль Сергія Федоровича Бондарчука в номінації «За видатний внесок у кінематограф», 2008).
- Національна премія «Росіянин року» (2008).
- Почесний громадянин Самари (2012).
***
Джерело: wikipedia.org
немає місць