ua

Микола Бурденко

Добавить новую картинку!
Дата народження:
03.06.1876
Дата смерті:
11.11.1946
По батькові:
Нилович
Додаткові імена:
Nikolai Burdenko, Николай Бурденко, Nikolajs Burdenko, Николай Нилович Бурденко, Nikołaj Burdenko
Категорії:
Академік, Вчений, Письменник, Учасник Другої світової війни
Кладовище:
Der Nowodewitschi-Friedhof

Мико́ла Ни́лович Бурде́нко (22 травня (3 червня) 1876 — † 11 листопада 1946) — видатний радянський хірург, один із основоположників нейрохірургії, академік АН СРСР (1939), генерал-полковник медичної служби (1943). Професор Тартуського університету (1910), Московського університету (1923), перший президент Академії медичних наук СРСР (1944–1946), заснованої з його ініціативи. Герой соціалістичної праці (1943), почесний член Міжнародного товариства хірургів.

Біографія

Микола Нилович Бурденко народився 8 травня 1876 року в селі Каменці Нижньо-Ломівського повіту Пензенської губернії в українській сім'ї сільського писаря, «заступника» по судових справах. Спочатку навчався в духовному училищі, в Пензенській духовній семінарії.

В 1906 р. закінчив Юр'ївський (зараз Тартуський) університет. Будучи студентом, брав участь в російсько-японській війні 1904-1905 років в якості помічника лікаря в складі передового санітарного загону Червоного Хреста. З 1910 р.  — приват-доцент кафедри хірургії в хірургічній клініці Юріївького університету, згодом екстраординарний професор по кафедрі оперативної хірургії, десмургії і топографічної анатомії. З 1917 р.  — ординарний професор факультетської хірургічної клініки.

До початку Першої світової війни Микола Нилович був вже всесторонньо освіченим та визнаним хірургом-вченим. Працював хірургом-вченим різних фронтів дійсної армії.

В 1923 р.  — завідувач кафедрою топографічної анатомії і оперативної хірургії Московського державного університету. З 1924 р.  — директор факультетської хірургічної клініки. В 1934 заснував у Москві нейрохірургічний науково-дослідний інститут, який очолював до кінця життя.

З перших днів Другої Світової війни  — головний хірург Радянської армії. Під його керівництвом і за його активного сприяння розроблялися найважливіші інструкції та вказівки по військово-польовій хірургії.

З 1937 р.  — головний хірург-консультант Радянської армії

У 1944 р. за планом, розробленим Бурденком, Радянський уряд створив Академію медичних наук СРСР. Микола Нилович був обраний першим президентом академії.

Практична та наукова діяльність

Праці М. Н. Бурденка стосуються різноманітних найскладніших питань, переважно  — військовопольової хірургії та нейрохірургії. Особливе значення мають дослідженя, та створеної ним школи, присвяченої пухлинам і травматичним ушкодженням центральної та переферичної нервової системи, порушенням мозкового кровообігу, набряку мозку тощо. Характерними рисами цих досліджень є експерементально-фізіологічний напрям, новизна, наукова значимість

Автор понад 300 наукових робіт з питань лікування гнійних ран, анаеробної інфекції, переливання крові, боротьби з шоком. Його роботи в області нейрохірургії широко використовувалися у час ІІ світової війні при організації спеціалізованого лікування поранених в череп.

Нагороджений званням Героя Соціалістичної Праці, заслуженого діяча науки, орденами: трьома Леніна, двома Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизняної війни I ступеня і чотирма медалями.

Ім'я Миколи Ниловича Бурденка було присвоєно Інституту нейрохірургії АМН СРСР, Головному військовому госпіталю Збройних Сил СРСР, іншим медичним і військовим установам. На його честь названо астероїд 6754 Бурденко.

Наукові праці принесли Бурденкові світову славу (почесний член багатьох закордонних наукових товариств).

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Йо́сип  Ста́лінЙо́сип Ста́лінЧлены одной партии18.12.187805.03.1953
        2Лаврентій  БеріяЛаврентій БеріяЧлены одной партии29.03.189923.12.1953
        3Wjatscheslaw MolotowWjatscheslaw MolotowЧлены одной партии09.03.189008.11.1986

        15.11.1939 | W Kozielsku utworzono obóz koncentracyjny dla polskich jeńców wojennych

        19 września ludowy komisarz spraw wewnêtrznych Ławrentij Beria wydał rozkaz nr 0308, zgodnie z którym utworzono Zarząd NKWD ZSRR do Spraw Jeńców Wojennych (UPW – Uprawlenije po Diełam Wojennoplennych). Tym samym rozkazem polecono zorganizowanie ośmiu obozów jenieckich – ostaszkowskiego, juchnowskiego, kozielskiego, putywelskiego, kozielszczańskiego, starobielskiego, jużskiego i orańskiego. Tak zwaną obsługę operacyjno-czekistowską jeńców wojennych zajmował się Wydział Specjalny NKWD ZSRR. Do 23 września w Zarządzie ds. Jeńców został opracowany regulamin obozu dla jeńców wojennych. Przejściowo jeńcy byli gromadzeni w obozach rozdzielczych i 138 punktach odbiorczych, skąd następnie przekazywano ich do wyżej wymienionych obozów.

        Розмістити спогади

        05.03.1940 | Massaker von Katyn

        Розмістити спогади

        03.04.1940 | Start of Katyn massacre

        The Katyn massacre, also known as the Katyn Forest massacre (Polish: zbrodnia katyńska, mord katyński, 'Katyń crime'; Russian: Катынский расстрел Katynskij ra'sstrel 'Katyn shooting'), was a mass execution of Polish nationals carried out by the People's Commissariat for Internal Affairs (NKVD), the Soviet secret police, in April and May 1940. The massacre was prompted by NKVD chief Lavrentiy Beria's proposal to execute all captive members of the Polish Officer Corps, dated 5 March 1940. This official document was approved and signed by the Soviet Politburo, including its leader, Joseph Stalin. The number of victims is estimated at about 22,000, with 21,768 being a lower limit.[1] The victims were murdered in the Katyn Forest in Russia, the Kalinin and Kharkiv prisons and elsewhere. Of the total killed, about 8,000 were officers taken prisoner during the 1939 Soviet invasion of Poland, another 6,000 were police officers, and the rest were arrested Polish intelligentsia the Soviets deemed to be "intelligence agents, gendarmes, landowners, saboteurs, factory owners, lawyers, officials and priests".

        Розмістити спогади

        Ключові слова