Конституція 3 травня

Формально першою європейською конституцією була конституція Пилипа Орлика, що датується 1710 роком, яка в силу несприятливих історичних обставин не була впроваджена. Конституція 3 травня 1791 року мала стати відповіддю на внутрішню і міжнародну ситуацію Речі Посполитої Обох Народів, яка ще 150 років тому (в середині 17-го ст.) була однією з найпотужніших європейських країн і найбільшою країною в Європі.

Під час панування останнього польського короля Станіслава Авґуста Понятовського (1764–1795) на польських землях починало вкорінюватися Просвітництво. Король почав впроваджувати обережні реформи – створив міністерства скарбу і війська, а також ввів державне мито. Розпочалася також дискусія над потребою ґрунтовних реформ країни. Проте ідея реформування Речі Посполитої не була вигідна державам-сусідам. Слабкість польського королівства була для них кориснішою, ніж постання потужної і демократичнішої держави.

5 липня 1772 року представники трьох сусідів Польщі (Росії, Пруссії і Австрії) зустрілися в Санкт-Петербурзі, де підписали акт про І розподіл Польщі. Три загарбники зменшили територію Речі Посполитої на понад 211 тис. км².

Конституція 3 травня (або Урядовий закон від 3 травня) – була ухвалена 3 травня 1791 року. Цей закон мав врегулювати юридичний устрій Речі Посполитої. Вважається, що Конституція 3 травня була першою в Європі і другою у світі (після американської - 1787 р.) письмовою конституцією.

Конституція ввела політичне зрівнювання прав міщан і шляхти а також поставила селян під захист держави, таким чином пом'якшуючи найгірші зловживання панщини.

Конституція 3 Травня, яка складалася з 11 статей, вводила право загальної незалежності (для шляхти і городян) а також поділ влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король) і судову.

Конституція передбачала звичайні збори Сейму що два роки а також надзвичайні - в разі національної потреби. Нижча Посольська палата (Посольська ізба) мала складатися з 204 депутатів а також 24 представників королівських міст. Вища Сенатська палата (Сенат Речі Посполитої) мала складатися з 132 членів: сенаторів, воєвод, каштелянів, міністрів а також єпископів.

Конституція скасувало право «liberum veto», (одностайності і блокування ініціативи 1 голосом проти). Цей принцип кидав Сейм на милість кожного окремого депутата, який, за власною ініціативою, або підкуплений зарубіжними силами чи магнатами – міг скасувати будь-які прийняті Сеймом постанови.

Виконавча влада зосереджувалась в руках королівської ради, де головував король. Рада складалася з п'яти призначених монархом міністрів: міністра поліції, печатки (внутрішніх справ), закордонних справ, міністра війни та міністра скарбу. Міністри відповідали перед сеймом.

Аби посилити єдність і безпеку Речі Посполитої, Конституція скасувала Польсько-литовську Унію, і перетворила країну в унітарну. Згідно з конституцією, після смерті Станіслава Понятовського, трон повинен був успадкувати Фредерик Авґуст І з династії Веттинів, з якої походили два попередні польські королі.

20 жовтня 1791 року Чотирирічний сейм прийняв додаткові інструкції до Конституції 3 травня - "Взаємні гарантії", що фіксували єдність і неподільність державного утворення Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину країну та пояснювали не сформульовані в Конституції умови польсько-литовської унії.

Але Конституції 3 травня так і не судилося увійти в дію. Прийняття Конституції спровокувало агресію сусідів Польщі, яка завершилася зникненням Речі Посполитої з мапи світу в 1795 році.

Конституція 3 травня вплинула на дальші демократичні рухи у світі. Після втрати Польщею незалежності, та поневолення, яке тривало 123 роки, саме конституція 3 травня нагадувала про боротьбу за польську свободу. На думку двох співавторів документу, Іґнація Потоцького та Гуґона Коллонтая, ця Конституція була "останньою волею і заповітом згасаючої Вітчизни".

5 травня 1791 року день 3 травня було визнано Святом Конституції. Святкування цього дня були заборонені під час поділів Польщі. У квітні 1919 року, вже в незалежній державі свято було відновлене

День Конституції 3 Травня був оголошений поза законом гітлерівцями та СРСР. До 1989 року, цього дня в Польщі часто відбувалися протести і антикомуністичні демонстрації. Вже в новій Польщі - від квітня 1990 року - День Конституції 3 Травня належить до державних свят.