Альбертс Квіесіс
- Дата народження:
- 22.12.1881
- Дата смерті:
- 09.08.1944
- Поховання дата:
- 12.08.1944
- Додаткові імена:
- Alberts Kviesis, Alberts Kviesis, Альберт Квиесис, Albertas Kviesis
- Категорії:
- , , Адвокат, Банкір, Депутат Сейму Латвійської Республіки, Міністр, Політик, Президент, Родом з Латвії, Учасник корпорації студента, Чиновник, Юрист, громадський діяч
- Громадянство:
- латиш
- Кладовище:
- Cimetière de la Forêt (Riga)
Альбертс Квіесіс (латис. Alberts Kviesis, 22 грудня 1881, Калнмуїжська волость Добленський повіт, Курляндська губернія — †9 серпня 1944, Рига, Латвія, під адміністрацією Третього райху) — третій президент Латвійської Республіки, політичний діяч Латвії. Кавалер Ордену Трьох зірок 1 ступеню.
Життєпис
Народився у маєтку Ерґлі. Початкову освіту отримав домашню, з 1894 до 1902 відвідував Єлґавську гімназію.
1902 — 1907 навчався у Тартуському університеті. Під час навчання вступив до студентської організації Lettonia.
Після навчання працював адвокатом.
1936 — працював директором Слокської целюлозної фабрики і отримував президентську пенсію.
14 червня 1941 під час большевицької окупації сховався від чекістів у сторожці лісника і таким чином уникнув депортації.
Під час німецької адміністрації повернувся до адвокатської роботи.
1942 — став працювати в Генеральній дирекції юстиції, яку у 1943-му очолив.
9 серпня 1944 зібрався відплити до Німеччини, на борту німецього пароплаву «Монте Роза» помер від серцевого нападу.
Похований на Лісному цвинтарі в Ризі.
Політична діяльність
Квіесіс був членом Народної ради. Працював суддею, депутатом Сейму та міністром внутрішніх справ.
Вперше висунув свою кандидатуру на президентство у 1927, але програв.
9 квітня 1930 — був обраний президентом. Під час присяги обіцяв:
«Клянусь, що вся моя діяльність буде присвячена благу латвійського народу. Я зроблю все, що буде в моїх силах, щоб сприяти благополуччю латвійської держави та її населення. Я буду чтити священними Конституцію Латвії і її закони. По відношенню до всіх я буду справедливим і обов’язки свої буду виконувати за доброю совістю »
Джерело: wikipedia.org, Rīgas dome, news.lv
назва | з | до | зображень | мови | |
---|---|---|---|---|---|
Universitas Tartuensis, Tartu Universitāte | 00.00.1632 | lv | |||
Universitas Tartuensis, Tartu Universitāte | 00.00.1632 | lv | |||
Brīvības piemineklis | lv, ru |
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Jēkabs Kviesis | Батько | ||
2 | Lavīze Kviesis | Мама | ||
3 | Viktors Sergejs Kviesis | Син | ||
4 | Ēriks Kviesis | Син | ||
5 | Ērika Kviesis | Дочка | ||
6 | Elza Alise Lonija Kviesis | Дружина | ||
7 | Lidija Kviesis | невестка | ||
8 | Jānis Čakste | Коллега | ||
9 | Voldemārs Salnais | Коллега | ||
10 | Ādolfs Bļodnieks | Коллега, Единомышленник | ||
11 | Juris Pabērzs | Коллега | ||
12 | Frīdrihs Vesmanis | Коллега | ||
13 | Heinrihs Rūsis | Коллега | ||
14 | Juris Krīgens | Знакомый | ||
15 | Ludvigs Adamovičs | Подчиненный | ||
16 | Kārlis Ulmanis | Члены одной партии | ||
17 | Aleksandrs Birznieks | Члены одной партии |
27.04.1917 | Pirmie soļi Latvijas neatkarības atjaunošanā. Kurzemes Pagaidu zemes padome
11.11.1919 | Latvia Independence battles. Victory over the West Russian Volunteer Army in Riga
On November 11 every year, Latvia lights up numerous candles to commemorate the Latvian army's victory over the West Russian Volunteer Army led by general Pavel Bermont-Avalov on November 11, 1919. On this day Latvia honours Latvian Freedom Fighters.
25.11.1919 | Latvian War of independence. Latvia declares war to Germany
30.01.1920 | 1920. gadā noslēgts Latvijas Krievijas pamiers
1920. gadā noslēgts Latvijas Krievijas pamiers
01.05.1920 | Satversmes sapulces 1. sēde - Latvijas Parlamenta "dzimšanas diena"
26.01.1921 | Republic of Latvia achieved the recognition de iure
On 26 January, 1921, the efforts of the Minister of Foreign Affairs, Zigfrīds Anna Meierovics, the Latvian diplomats and all of the officials of the Foreign Service achieved the goal – the Republic of Latvia achieved the recognition of its legitimate international status.
01.02.1921 | Latvia recognsed de jure by Germany
19.03.1921 | Dibināta Latvijas Republikas advokatūra
19.06.1921 | Latvijas 2. Ministru kabinets. Z.A. Meierovica 1. valdība
19.6.1921.-19.6.1922
20.07.1922 | Latvijas 3. Ministru kabinets. Z. A, Meierovica 2. valdība
Zigfrīda Annas Meierovica vadībā Latvijas Republikas Ministru kabinets darbojās laika posmā no 1922. gada 20. jūlija līdz 1923. gada 26. janvārim
08.04.1927 | Latvijas Republikas 2. prezidenta ievēlēšana. Gustavs Zemgals
25.11.1928 | Latvijas Republikas 3. Saeimas vēlēšanas
09.04.1930 | Latvijas Republikas 3. prezidents Alberts Kviesis
22.06.1932 | Tiek atklāts Kārļa Jansona veidotais piemineklis "Lāčplēsis un Melnais bruņinieks"
15.05.1934 | Staatsstreich vom 15. Mai 1934 in Lettland
01.08.1936 | Olympische Sommerspiele 1936 in Berlin
22.05.1937 | 1937. gada 22. maijā notika Ķeguma spēkstacijas pamatakmens ielikšana un iesvētīšana.
15.06.1940 | The Maslenki and other Latvian - Russian border incidents
The Maslenki incident, was an attack by Soviet NKVD troops on 15 June 1940 against the Latvian border posts in district of Abrene at the then USSR/Latvian Republic border on the eve of Soviet occupation of Latvia. The incident, though mainly known by the name of "Maslenki" ("Masļenki" in Latvian) border post, in fact consisted of three separate nearly simultaneously launched attacks on Latvian border posts by Soviet forces at the early dawn of June 15, 1940. Two border posts were actually attacked and another commenced attack was canceled. As a result border guards and civilians (incl. one child) were killed, 37 were kidnapped and brought to USSR as hostages.