Екранізація роману Сомерсета Моема «Театр» — двосерійний фільм Ризької кіностудії

«Театр» (латис. Teātris) — радянський двосерійний художній телефільм 1978 року, знятий на Ризькій кіностудії. Режисер — Яніс Стрейч.

Одна з екранізацій однойменного роману Сомерсета Моема. Проте одразу слід зазначити, що текст у фільмі доповнено фразами, ремарками, як-от: «чим більший актор (артист), тим більша в нього пауза», яких у Моема не знайти, оскільки їхній автор — сам Яніс Стрейч.

Сюжет

Джулія Ламберт (Вія Артмане) — актриса, зірка лондонського театрального світу. Веде усталене життя: незмінний успіх на сцені, висока репутація, багаторічний щасливий шлюб з Майклом Госселіном (Гунар Цилінський), актором, режисером і директором їхнього спільного театру, дорослий син Роджер.

Пройшовши шлях від провінційної актриси до всесвітньо визнаної зірки, досягнувши вершин професійної майстерності, Джулія не цілком щаслива. Пристрасне почуття до чоловіка Майкла давно в минулому, її величезна ніжність і шалена пристрасть зникли. Їх замінила поблажлива доброта і легка зневага до Майкла, до давнього шанувальника лорда Чарльза Теммерлі, який багато років без взаємності закоханий у Джулію, до всіх чоловіків, які намагаються здобути її прихильність.

Так само спочатку ставиться Джулія і до благоговійного перед її талантом молодого бухгалтера Тома Феннела (Івар Калниньш). Однак здавалося б сором’язливий Феннел раптом несподівано втягує Джулію у зв’язок і стає її коханцем. У впорядковане життя місіс Ламберт знову входять захоплення кохання і сплески пристрасного бажання. Разом із тим у ній є й муки ревнощів, переживання з приводу відходу молодості (тим помітніші, що коханець Джулії «такий диявольськи молодий»). Проте вона цілком віддається захлинувшим почуттям.

З часом Джулія дізнається, що стосунки з Томом вдарили по її репутації, про них пліткують і здебільшого через марнославство її друга. Джулія змушена визнати собі, що Том її не любить, вона була для нього лише «перепусткою» у світ богеми й аристократії, де він тепер міцно закріпився і значно поліпшив свій фінансовий стан.

Особливим ударом для Джулії стає звістка про те, що Том їй зраджує, причому йдеться не про інтрижки на одну ніч, а про серйозні для нього стосунки з молоденькою бездарною актрисою Евіс Крайтон (Майя Егліте). Це стає останнім ударом.

Перед героїнею постає складне завдання: подолати своє почуття до негідного її чоловіка, врятувати свою репутацію у світлі, помститися суперниці, нарешті знову взяти у свої руки владу над своїм життям. За допомогою свого акторського таланту і професійної майстерності вона забезпечує провал дебюту Евіс. Робить вона це так, що ніхто не розуміє, що «втопила» Евіс саме Джулія. Лише чоловік Джулії Майкл зумів розгадати, що провал Евіс при всій бездарності останньої — справа рук його дружини.

Після успішної постановки Том поспішає в гримерну Джулії і пропонує їй поїхати з ним, але отримує відмову. Джулія не хоче нікого бачити. Вона залишає шанувальників і репортерів і вирушає в те місце, про яке давно мріяла і в чому давно собі відмовляла — у ресторан для гарної вечері. Розглядаючи ресторанну публіку, Джулія зауважує: «Придивіться уважно до цих людей. Ось справжній театр… А справжнє життя (показуючи на серце) тут».

У ролях

Стрейчу вдалося залучити до фільму зірковий склад латиських акторів і не лише:

Вія Артмане — Джулія Ламберт (озвучувала Антоніна Кончакова)
Гунарс Цилінський — Майкл Госселін, чоловік Джулії (озвучував Юрій Чекулаєв)
Іварс Калниньш — Том Феннел (озвучував Олексій Інжеватов)
Юріс Стренга — драматург
Петеріс Гаудиньш — Роджер, син Джулії (озвучував Олексій Золотницький)
Едуардс Павулс — Джим Лонгтон (озвучував Юрій Саранцев)
Ельза Радзиня — Доллі Де Фріз
Майя Егліте — Евіс Крайтон
Валентінс Скулме — лорд Чарльз Теммерлі (озвучував Ігор Ясулович)
Ілга Вітола — Іві (Стара Корова) (озвучувала Римма Маркова)
Айварс Лейманіс — Анджело
Раймондс Паулс — піаніст
Яніс Стрейчс — від автора (озвучував Микола Александрович)
Александр Лейманіс — епізод
Ліліта Берзиня — мати Джулії
Евалдс Валтерс — капітан
Ромуалдс Анцанс — актор
Байба Індриксоне — епізод
Гунарс Бінде — фотограф
Арнолдс Ліниньш — офіціант.

Знімальна група

Режисер: Яніс Стрейчс
Сценарист: Яніс Стрейчс
Композитор: Раймондс Паулс (у титрах зазначений як Раймонд Паул)
Оператор-постановник: Харій Кукелс
Художник-постановник: Андріс Меркманіс
Звукооператор: Ігор Яковлєв
Художник з костюмів: Вечелла Варславапе
Художник-гример: Расма Пранде

Епізоди

Інесе Сауліте, Байба Індриксоне, Ольга Круминя, Хербертс Зоммерс, Іварс Каулиньш, Карліс Памше, Яніс Плесумс, Бригіта Байба Круминя, Світлана Блесс, Аріс Розенталс, Ілга Гінценберга, Едуардс Платайскалнс, Петеріс Васараудзіс, Волдемарс Лобиньш, Алфредс Саусне, Вента Вецумнієце, Міхайловс, Ріхардс Пікс, Андрейс Волмарс, Гундарс Аболиньш, Ленвія Сіле, Вечелла Варславапе, Петеріс Ліепиньш.

Цитати

Мерзотнице, повіє — спокусила мого бідного маленького Роджера.
— Роджер, ти виріс на цілу голову!
Головне — уміння тримати паузу, чим більший артист — тим більша в нього пауза.
Дурнику, хай тобі буде відомо, що Джулія Ламберт і в 70 років буде краща за тебе сьогоднішню!
Не роби паузу без потреби, а вже як узяла її — тягни скільки зможеш!
Зняти б із тебе штанці та випороти.
Ручаюсь, що ні ти, ні Евіс Крайтон ніколи не гратимете на одній сцені з Джулією Ламберт!
Ах ти, моя стара корова!